МОЛОДШИМ ШКОЛЯРАМ
ПРО ЦИВІЛЬНУ ОБОРОНУ

Творча група вчителів
початкових класів
спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 з поглибленим вивченням основ економіки і правознавства
м.Шепетівки

2008
Упорядники:

Творча група вчителів початкових класів СЗОШ №2 м.Шепетівки
Скиба І.В., Верхогляд Л.І., Слюсар М.Б., Несвіцька С.П., Іщук О.А., Тищук І.В.

В посібнику подано розробки уроків з Цивільної оборони.
Рекомендовано для вчителів початкових класів.

„Молодшим школярам про цивільну оборону” 2008 рік

Зміст

Тема 1. Школяру про цивільну оборону України.
5
Тема 2. Порядок інформування населення про екстремальні ситуації та порядок дій

12
Тема 3. Респіратор. Правила користування респіратором
21
Тема 4. Найпростіші засоби захисту органів дихання.
34
Тема 5. Дитячий протигаз. Призначення, будова, правила користування.
39
Тема 6. Захисні споруди та найпростіші укриття.
53

Тема. Школяру про цивільну оборону України
Мета. Ознайомити учнів з героїчними традиціями нашого народу і його боротьбою за мир і безпеку; дати початкові уявлення про цивільну оборону; розвивати мовлення; виховувати любов та повагу до українського народу.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Психологічний настрій.
ІІІ. Повідомлення теми уроку.
Вступне слово вчителя
(на дошці надпис «Цивільна оборона»)
Діти, прочитайте надпис: «Цивільна оборона»
Що означає слово оборона?
(Оборонятися, захищатися, а цивільна – це цивільні люди, тобто мирне населення, ми з вами)
В даний час аварії, катастрофи, стихійні лиха почастішали, тому ускладнилась техніка, стало більше машин, літаків. Але ще не всі люди, котрі обслуговують техніку, сумлінно ставляться до своїх обов’язків. Ці біди нерідко призводять до загибелі дорослих та дітей. В ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих беруть участь організовані й оснащені технікою групи людей, що називаються формуваннями ЦО. Вони рятують людей у мирний час. ЦО покликана рятувати людей і у воєнний час, якщо противник застосовує сучасні засоби нападу. Тому кожен школяр повинен уміти діяти в таких умовах. Успішно вирішувати ці завдання ЦО може спільно з воїнами Українських Збройних Сил.
Краще розкрити це поняття нам допоможе усний журнал, який ми з вами сьогодні переглянемо і опрацюємо.
1 сторінка журналу
«Призначення та завдання ЦО»
Яке ж призначення та завдання ЦО ми краще дізнаємось, коли переглянемо першу сторінку нашого журналу (перегляд фільму чи плакату «Обов’язки учнів шкіл з цивільної оборони»)
Отже, завдання ЦО благородні, гуманні і спрямовані на захист людини, а призначення ЦО – порятунок від стихійного лиха, аварій та катастроф.
2 сторінка журналу
«Героїчні традиції нашого народу»
Чому ж виникла потреба в організації загонів ЦО?
Наш український народ зазвичай протягом своєї тисячолітньої історії мечем і багнетом проганяв з нашої землі численних ворогів: хазарів, половців, татарські орди, поляків, шведів, німців, французів. Наш народ завжди самовіддано піднімався на боротьбу з іноземними загарбниками.. Так було в період громадянської та Великої Вітчизняної воєн.
У боях з ворогом воїни виявили масовий героїзм. Мужньо боролись і юні герої – діти, які не шкодували свого життя за щастя Вітчизни. Вони говорили: «Це моя Батьківщина! Вжитті палкішого, глибшого, священнішого почуття, ніж любов до неї, немає.» Це Льоня Голіков, Марат Казей, Зіна Портнова, Володя Ковальчук, наш земляк Валя Котик.
Наша Верховна Рада, уряд України вживають необхідних заходів для відвернення загрози війни, а війна, в якій застосовується ядерна зброя – недопустима. В такій війні неможливо перемогти, тому що загине весь світ. І ми з вами повинні цього не допустити.
ІІІ. Фізкультхвилинка.
3 сторінка журналу
Присвячена пам’яті Чорнобиля
Що вам відомо про цю трагедію?
(відповіді дітей)
Коли трапилась ця трагедія, вас ще не було на світі. Саме в ніч з 25 на 26 квітня 1986 року вибухнув реактор на 4 енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції. Лихо чорним крилом накрило українську землю. На устах кожної людини з’явилось нове слово:
Р А Д І А Ц І Я.
Що це таке, нам розкажуть учні з довідкового бюро.
Радіація – маленькі невидимі частинки, які пересуваються у просторі і ніщо їх не може зупинити: вони проходять крізь вікна, двері, вбиваючи здоров’я людей.
Ці невидимі радіонукліди забруднили, зробили непридатними для життя поля, луки, ліси, річки, міста і села. Величезну територію було обгороджено колючим дротом, а людей переселено в інші місця. А як вбереглися люди в цих територіях? Для цього і потрібні загони ЦО.
За днями дні, мина повільно рік.
За днями дні – і другого немає,
Нехай же лихо наше проминає
І в світі не повториться вовік.
Хай стане мир міцнішим у стократ,
Хай над землею чисте небо буде;
Чорнобиль – попередження, набат,
Його уроків людство не забуде.
(Хвилина мовчання)
4 сторінка журналу
Познайомить вас з діями і захистом
свого здоров’я і життя під час аварій, катастроф.
Значення слів пояснюють учні з «довідкового бюро».
Аварія – це порушення роботи певного механізму машини, що призводить до значних пошкоджень, ураження.
Катастрофа – це аварія великих масштабів з трагічними наслідками.
Робота в групах
(Скласти пам’ятки )
1 група. Як діяти під час землетрусу.
2 група. Як діяти під час пожежі.
3 група. Як діяти під час повені.
4 група. Як діяти під час урагану.
(Діти зачитують складені ними пам’ятки )
ІV. Підсумок уроку.
Головне для людини не матеріальні цінності, а здоров’я та життя.
Гра «Вибери своє»
1) Будинок, коштовності, авто.
2) Цукерки, іграшки, комп’ютер.
3) Життя, здоров’я.
Отже, якщо у людини міцне здоров’я, то вона буде мати і все інше.
Діти, бережіть своє здоров’я!

Тема: Порядок інформування населення про екстремальні ситуації та порядок дій
Мета: Ознайомити школярів з основними способами оповіщення, сигналами ЦО і правилами дій при оповіщенні населення про екстремальну ситуацію; розвивати самостійність під час дій; виховувати у них дисциплінованість, організованість, чіткість і впевненість у діях.
Обладнання: магнітофон, таблиці по ЦО.
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
- Давайте пригадаємо основні призначення ЦО.
(Рятувати людей від аварій, катастроф, стихійних лих.)
- Повторимо завдання служб ЦО.
 Проводять рятувальні роботи в зонах аварій, катастроф, стихійних лих.
 Навчають населення як поводитись в надзвичайних ситуаціях.
 Захищають людей від наслідків надзвичайних ситуацій.
 Запобігають виникненню аварій, катастроф, стихійних лих.
- В даний час аварії, катастрофи, стихійні лиха почастішали, тому що ускладнилась техніка, стало більше машин, літаків, ще не всі люди, котрі обслуговують техніку, сумлінно ставляться до своїх обов'язків. Ці біди нерідко приводять до загибелі людей. Стихійні лиха: землетруси, повені, не проходять без наслідків. Могутні сили стихії Руйнують будинки, опори електропередач, спустошують поля, виривають з корінням дерева, затоплюють лани. Стихійні лиха приносять величезну шкоду людям, народному господарству і приводить до загибелі людей.
- Як ви вважаєте, що потрібно робити, щоб зменшити цю шкоду, щоб не допустити смерті людей? (Відповіді дітей.)
- Треба своєчасно попередити людей про безпеку. Тільки отримавши своєчасну інформацію про небезпеку, що загрожує, люди можуть вчасно скористатися засобами захисту й укриття і сховатись у безпечному місці.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності і повідомлення теми.
- Головне завдання нашого уроку – озброїтися знаннями, необхідними на випадок аварії, катастрофи, стихійного лиха, а також при нападі повітряного противника. Кожен школяр повинен уміти захистити себе і товаришів, які опинилися в екстремальних умовах.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1.Фомування понять «сигнал», «оповіщення».
Сигнал – це попередження, повідомлення про щось небажане, що може статись. Слово «оповіщення» означає: сповістити всіх про небезпеку, яка загрожує, і порядок дій на випадок аварії, катастрофи і стихійного лиха, а також попередити населення про безпосередню небезпеку нападу повітряного противника, якщо вона виникне. З цією метою для всієї країни встановлено єдині сигнали оповіщення ЦО.
Встановлені сигнали мають такі призначення:
1. Попередити населення про безпосередню небезпеку нападу повітряного противника (Сигнал «Повітряна тривога»).
2. Дозволити населенню продовжувати діяльність, яка була перервана сигналом «Повітряна тривога».( Сигнал «Відбій повітряної тривоги»).
3. Попередити населення про термінову необхідність вжити заходів від отруйних речовин (Сигнал «Хімічна тривога»).
4. Попередити населення про необхідність вжити заходів захисту від радіоактивних речовин (Сигнал «Радіаційна небезпека»).
Основними засобами оповіщення й інформації населення про екстремальну обстановку є радіо, телебачення, звучання електричних і ручних сирен, виробничі і транспортні гудки. Сирени та гудки означають сигнал цивільної оборони «Увага всім». Він сповіщає людей про необхідність термінового увімкнення радіоприймача, телебачення і прийняття повідомлення місцевих органів влади або штабу ЦО.
2. Ознайомлення з основними діями населення в екстремальних ситуаціях.
а)Прослуховування записаного сигналу «Увага! Увага! Громадяни! Повітряна тривога! Повітряна тривога!»
(Робота в групах. Опрацювання матеріалу про правила поведінки залежно від місця знаходження. Звіт кожної групи.)
1 група.
Якщо сигнал «Повітряна тривога» застав вдома,
то:
 Потрібно допомогти батькам узяти необхідні речі.
 Вимкнути світло, газ, електронагрівальні прилади.
 Швидко піти в сховище.
2 група.
Якщо сигнал «Повітряна тривога» застав в школі, то:
 Припиняються заняття.
 Учні беруть засоби захисту.
 Під керівництвом учителя організовано йдуть у захисну споруду.
3 група.
Якщо сигнал «Повітряна тривога» застав на вулиці, то:
 Необхідно сховатися в тому районі, де почув сигнал. З цією метою треба знайти найближчу станцію метро або інше підготовлене укриття.
 Якщо учень не встиг сховатися в захисних спорудах , слід негайно скористатися умовами місцевості: ямами, канавами, що є поблизу. У будь-якому такому укритті треба обов'язково лягти на землю вниз обличчям.
Коли необхідно відмінити сигнал «Повітряна тривога», подається інший сигнал «Відбій повітряної тривоги». За цим сигналом люди виходять з сховища.
б) Прослуховування записаного сигналу «Увага! Говорить штаб цивільної оборони. Громадяни! Територія зазнала радіоактивного зараження. Радіоактивне зараження. Сховайтеся в захисних спорудах. Стежте за нашими повідомленнями.» або «Громадяни! Увага! Увага! Говорить штаб цивільної оборони. Хімічна тривога!»
Як діяти після сигналу «Хімічна тривога» чи «Радіаційна небезпека».
«Мозковий штурм»
 Щоб уникнути шкідливих речовин, закрий рот і ніс рушником, марлею чи спеціальними засобами захисту.
 Вимкни джерела електроенергії, візьми з собою необхідні речі, продукти харчування і воду.
 Іди і сховайся в найближчому сховищі.
 Якщо немає сховища, залишайся у приміщенні .Щільно закрий вікна, двері, вентиляційні люки. Вхідні двері заштор, використовуючи ковдру чи інші щільні тканини.
 Слухай по радіо вказівки служби надзвичайних ситуацій.
Цікава інформація.
Сховища, підвали, стіни будівель послаблюють радіацію. Кам'яні одноповерхові будинки послаблюють її 10 разів, а протирадіаційні укриття у 50 разів.
У нашому місті є хімічно-небезпечні об'єкти – це підприємства, які застосовують хімічну речовину. На м'ясокомбінаті використовується токсична речовина –аміак, на водоканалі – хлор. Внаслідок аварій на цих підприємствах може виникнути хімічне зараження місцевості. Тому слід добре запам'ятати правила, яких треба знати при сигналі «Хімічна тривога».
V. Підсумок уроку.
- Які сигнали ви запам'ятали?
- З якою метою вони даються?
- В складних умовах аварії, стихійного лиха необхідно дотримуватися організованості, дисципліни, точно виконувати встановлені правила поведінки. Метушня, паніка неприпустимі під час надзвичайних ситуацій. Ігнорування, повільне виконання команди, а також вказівки старших і батьків можуть привести до тяжких наслідків.
Тема: Респіратор. Правила користування респіратором
Мета: Ознайомити учнів з призначенням та основними елементами респіратора, порядком добору і прийомами користування ним; виховувати уважність і пунктуальність, розвивати самостійність у діях школярів.
Обладнання: картинки із зображенням респіратора
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
- Давайте пригадаємо, що ж таке «сигнал»?
- Які сигнали ЦО ви запам'ятали?
- З якою метою вони даються?
- Хто сповіщає населення про факт небезпечної аварії, стихійного лиха? (радіо, телебачення та ін.)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності і повідомлення теми.
- Головне завдання нашого уроку – озброїтися знаннями, необхідними на випадок аварії, катастрофи, стихійного лиха, а також познайомитись з будовою респіратора, правилами користування ним
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Бесіда вчителя:
Ви вже напевно чули, що є міста, в яких багато заводів, фабрик та електростанцій виробляють або використовують сильнодіючі отруйні або радіоактивні речовини.
Цивільна оборона до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) відносить не всі шкідли¬ві речовини, а тільки ті, що заражають повітря в небез¬печних концентраціях, здатних викликати масові ура¬ження людей, тварин і рослин.
Розглянемо основні характеристики найпоширені¬ших сильнодіючих отруйних речовин, що знаходяться у великих кількостях на підприємствах, які їх виробля¬ють або використовують.
Хлор — газ жовто-зеленого кольору з різким ха¬рактерним запахом. Малорозчинний у воді. Важчий за повітря, тому накопичується в низинах. У великих кіль¬костях використовується для відбілювання тканин і па¬перової маси, знезараження питної води та ін. Перево¬зиться в зрідженому стані під тиском у цистернах і ба¬лонах. Потрапивши в атмосферу, димить.
Аміак — безбарвний газ із характерним різким за¬пахом (нашатирний спирт). Легший за повітря. Добре розчиняється у воді. Рідкий аміак використовується як робоча речовина у холодильних машинах. Аміачна вода застосовується як добриво. Перевозиться у зрідженому стані під тиском у цистернах і балонах. Потрапивши в атмосферу, димить.
Сірководень — безбарвний газ із неприємним за¬пахом. Важчий за повітря. Розчиняється у воді. Його па¬ра утворює з повітрям вибухонебезпечні суміші.
Двоокис сірки (сірчистий газ, сірчистий ангідрид) — безбарвний газ із характерним різким запа¬хом. Добре розчиняється у воді. У великих кількостях використовується для виготовлення сірчаної кислоти, за¬стосовується в паперовому і текстильному виробництві, для дезінфекції приміщень.
Акрилонітрил (нітрил акрилової кислоти) — безбарвна, легколетка, низькокипляча рідина з неприєм¬ним запахом. Розчиняється у воді. Пара важча за повіт¬ря. При взаємодії акрилонітрилу з повітрям утворюють¬ся вибухонебезпечні суміші. Під час горіння акрилоні¬трилу виділяються отруйні гази.
Синильна кислота — безбарвна, прозора, дуже лётка рідина. Пара її в звичайному стані безбарвна, має своєрідний п'янкий запах (гіркого мигдалю). Добре змі¬шується з водою.
Фосген — безбарвний газ. При температурі нижче 8°С конденсується (у безбарвну рідину). Запах нагадує запах прілих фруктів чи сіна. Фосген важчий за повітря. Малорозчинний у воді. Отруйна тільки пара фосгену.
Бензол — безбарвна рідина з характерним запа¬хом. Його пара важча за повітря і утворює з ним вибу¬хонебезпечні суміші.
Аварії і катастрофи на таких підприємствах можуть призвести до зараження місцевості радіоактивними і отруйними речовинами.
В зв’язку з цим, кожна людина має бути добре обізнана зі способами захисту в умовах зараження техногенного характеру.
Зараження навколишнього середовища сильно¬діючими отруйними і радіоактивними речовинами може призвести до тяжких наслідків. Особливо небезпечно, коли ці речовини потрапляють в легені людини. Щоб вони не попали в органи дихання, необхідно прикрити рот і ніс такими захисними матеріалами, котрі очистять (відфільтрують) ат¬мосферне повітря від шкідливих домішок. Для захисту органів дихання (легень) використо¬вуються протигази і респіратори.
Отже сьогодні ми познайомитись з …(показую)
- Що це? (респіратор)
- Де ви це бачили? (коли тато чи дідусь кропили жуків на городі, то одягали на обличчя).
Респіратори застосовують для захисту органів дихання від радіоактивного і ґрунтового пилу. Найбільш поширені респіратори Р-2 і ШБ-1 («Пелюсток»).
Респіратор Р-2Д — це фільтруюча півмаска для дітей, оснащена двома клапанами вдиху, одним клапаном видиху, наголовачем і носовим затискачем. При вдиху повітря проходить через усю зовнішню поверхню півмаски і фільтр, очищається від пилу і через вдихувальні клапани потрапляє в органи дихання. При видиху повітря виходить назовні через видихальний клапан. (мал.).

Під час ліквідації аварії на Чорнобильсь¬кій АЕС з великим успіхом застосовувався респіра¬тор «Пелюстка» — разового застосування. Його фільтруючим елементом є тканина Петрянова, з якої він виготовлений. (Під час розповіді розглядаємо ілюстрації і таблицю, що дає можливість визначити розмір респіратора Р-2Д).

Принцип дії респіратора ґрунтується на тому, що при вдиху повітря послідовно проходить крізь фільтрувальний поліуретановий шар маски, де очищається від грубодисперсного пилу, потім крізь фільтрувальний полімерний волокнистий матеріал, де очищається від тонкодисперсного пилу. Після очищення повітря крізь клапани вдиху потрапляє у підмасковий простір та в органи дихання. При видиханні повітря з підмаскового простору виходить через клапан видиху.
Респіратори Р-2 виготовляються чотирьох розмірів відповідно до висоти обличчя:
Висота обличчя, мм Розмір півмаски
80-100 0
100-115 1
115-125 2
125 і більше 3
Зберігаються респіратори у запаяному поліетиленовому пакеті.
(На дошці вивішено)
Правила користування респіратором.
 Надінь респіратор на обличчя так, щоб підборіддя і ніс були всередині.
 Тасьми натягни на тім'я голови і на потилицю.
 Відрегулюй їх довжину за допомогою протяжок.
 Кінці носового затискача притисни до носа.
Щоб підігнати респіратор Р-2Д до свого обличчя, треба перевірити його справність, надіти напівмаску на обличчя так, щоб підборіддя і ніс були всередині, одна тасьма наголовника, що не розтягується, була б на тім'ї голови, а друга — на потилиці; за допомогою пряжок, що є на тасьмах, відрегулювати й довжину (для чого треба зняти напівмаску) таким чином, щоб надіта напівмаска щільно прилягала до обличчя; кінці носового затискача притиснути до носа.
- А зараз давайте проведемо тренування.
Три напередодні підготовлені учні по рядах демонструють, як примірити респіратор, перевірити щільність прилягання півмаски до обличчя і уклас¬ти його для зберігання в протигазній сумці.
Тим часом вчитель доповнює дії дітей розповіддю.
- Респіратор виймають з пакету і переві¬ряють його готовність. Потім обома руками беруть за поворозки півмаски, великі пальці звернені всередину. При цьому півмаска одягається на обличчя так, щоб підборіддя і ніс містилися ;; всередині Ті. Одна поворозка, що не розтягується, '. розміщується на тім'яній частині голови, а друга — на потиличній. Якщо потрібно, то за допомогою пряжок регулюють довжину еластичних поворозок : знову одягають півмаску. Кінці носового затиска¬ча при цьому притискаються до носа.
Робота в групках Потрібно правильно одягнути протигаз одному учневі із групи. ( потім учасники міняються)
( Вчитель слідкує за виконанням при необхідності допомагає)

«Прийоми користування респіратором»
1. «Вийняти респіратор і перевірити його справність». (При необхідності можна подати й додаткову команду: «Продезинфікувати внутрішню частину півмаски»).
2. «Взятись руками за поворозки й одіти респіратор на обличчя». (Якщо необхідно, регулюється довжина еластичних поворозок за допомогою пряжок).
3. «Притиснути кінці носового затискача до носа, перевірити герметичність респіратора». За цією командою притискують його до носа, а потім перевіряють щільність прилягання півмаски до обличчя.
V. Закріплення здобутих знань
Гра «Респіратор надіти!»
На клас з кожного ряду вибираю одного учня. По команді «Респіратор надіти!», учні одягають респіратор.
Правила одягання респіратора помічники вчителя показують в такій послідовності: зняти головний убір, затиснути його між колінами чи покласти поряд; одягти півмаску на обличчя і притиснути кінці носового затискача до носа; одіти головний убір; покласти пакет респіратора знову в протигазну сумку і застебнути її клапан. При цьому періодично перевіряється щільність прилягання півмаски до обличчя.
Знявши респіратор, треба провести його дезактивацію: видалити пил із зовнішньої частини напівмаски щіткою або витрусити, внутрішню поверхню напівмаски протерти тампоном і просушити. Респіратор покласти в поліетиленовий пакет і закрити його кільцем.

ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ:
Дії при тривалому користуванні респіратором.
Якщо в респіраторі накопичилась волога від повітря, що види¬хається, то її видаляють з підмаскового простору через видихальний клапан. Для цього треба періодично схиляти голову вниз. Якщо респіратор використовується для захисту від радіоактивного пилу при щедрому виділенні вологи, його можна зняти на 1—2 хв. Після видалення з нього ганчіркою вологи, респіратор знову одягають в по¬слідовності, про яку йшлося раніше.

VII. Підсумок уроку.
- Про який засіб захисту органів дихання ви сьогодні дізналися? (респіратор)
- Коли потрібно користуватися респіратором?
- Які сильнодіючі отруйні речовини ви запам’ятали?
- А скажіть чи потрібно оберігати від механічних ушкоджень або зволоження респіратор?
Тема: Найпростіші засоби захисту органів дихання.
Мета: ознайомити учнів з призначенням най простіших засобів захисту органів дихання. Сформувати уявлення про виготовлення та правила користування ватно-марлевими пов’язками та проти пильними масками. Виховувати уважність, пунктуальність розвивати самостійність у діях школярів.
Обладнання: Набір матеріалів та інструментів для пошиття ватно-марлевої пов’язки.

Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Повторення вивченого:
- Які засоби захисту органів дихання тобі відомі?
- Коли та як слід ними користуватися?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності:
- Як ви будете діяти коли виникне загроза життю та здоров’ю, а у вас не буде ні респіратора ні протигаза.
Діти висловлюють свої думки.
На сьогоднішньому занятті ми ознайомимося з най простішими засобами захисту органів дихання, адже зараження навколишнього середовища сильно діючими отруйними і радіоактивними речовинами може призвести до тяжких наслідків. Особливо небезпечно коли ці речовини потрапляють в легені людини, щоб вони не потрапили до органів дихання, необхідно прикрити рот і ніс такими захисними матеріалами котрі очистять атмосферне повітря від шкідливих домішок. Для захисту органів дихання, як ви знаєте, використовують протигаз та респіратор.
ІV. Вивчення нового матеріалу:
Бесіда вчителя.
Уразі відсутності протигаза чи респіратора можна самостійно виготовити і успішно користуватися простими засобами захисту, до яких відносять: протипильну тканинну маску і ватно-марлеве пов’язку (показуємо їх дітям).
Протипильна тканинна маска виготовляється з тканини складеної у чотири – п’ять шарів. Для верхнього шару використовується бязь, штапельне полотно, трикотаж. Для внутрішніх фланель, бавовняна, або вовняна тканина з начесами (матеріал для нижнього шару маски, що прилягає до обличчя не повинен линяти). Маска складається з двох основних частин корпусу та міцного кріплення. В корпусі на рівні очей вирізають отвір куди вставляють скло, кріплення маски виготовляється з одного шару будь-якої матерії. Щільність прилягання маски до лоба забезпечується гумкою, кінці якої пришивають до верхніх корпусів маски.
Сьогодні на уроці ми будемо виготовляти ватно-марлеву пов’язку.
Перед тим як приступити до виконання роботи повторимо правила безпечного користування голкою, ножицями.
Маску виготовляють таким чином :
1. Беремо шматок марлі розміром 80-40 см.
2. На середину кладемо шар вати товщиною1-2см, шириною 15-20 см, довжиною 20-30см.
3. Потім вільні краї по довженні марлі загинають з обох кінців на шар вати, а кінці розрізують приблизно на 20-30 см утворюючи 2 пари зав’язок.
Самостійна робота дітей.
Вчитель надає індивідуальну допомогу дітям.
Практична робота: Накладання на обличчя ватно-марлевої пов’язки.
Маску слід накладати таким чином (помічники супроводжують розповідь вчителя показом), що було закрито нижню частину підборіддя, а верхній краї закривав ніс і доходи до очних впадин. Нижні кінці зав’язують на тім’ї, а верхні на потилиці за вухами. Для захисту очей використовують захисні протипильні окуляри, щоб уникнути попадання зараженого повітря всі нещільності поміж пов’язками закладають ватою.
Робота в парах: діти допомагають один одному одягнути ватно-марлеву пов’язку.
Гра
Хто швидше та правильніше одягне пов’язку
V. Підсумок заняття:
Де на вашу думку ви можете використати ватно-марлеву пов’язку?
Чи варто тримати в домашній аптечці її?
Чим на вашу думку можна замінити ватно-марлеву пов’язку у випадку термінового захисту органів дихання?

Тема: Дитячий протигаз. Призначення, будова, правила користування.
Мета: Познайомити учнів з правилами поведінки в надзвичайних ситуаціях техногенного, природного характеру. Показати існуючі засоби захисту органів дихання, а саме протигаз: призначення, будова, правила користування; розширити словниковий запас дітей; розвивати увагу; виховувати правильну поведінку в екстремальних ситуаціях.
Обладнання: малюнки, протигаз, правила використання протигазом.
Хід уроку:
І Організація класу
ІІ Вступне слово.
- Діти. Прочитайте (написано на дошці) Цивільна оборона
- Як вирозумієте слово оборона?
- А цивільна?( цивільні люди т.б. мирне населення)
- Отже, цивільна оборона існує для того, щоб врятувати, захистити людей від стихійного лиха, аварій чи катастроф.
ІІІ Мотивація навчання
Сьогодні на уроці ви познайомитесь з правилами поведінки в надзвичайних ситуаціях, що таке, протигаз, для чого він, його будова, правила користування.
ІV Робота над новим матеріалом
- Які ж бувають стихійні лиха?
- Як ви розумієте слова:
Пожежа – це стихійне поширення вогню, що вийшов з-під контролю.
Землетрус – це раптові струси земної поверхні, які ми відчуваємо як поштовхи і коливання.( знайдіть малюнок)
Ураган – це вітер дуже руйнівної сили.
Повінь – затоплення суші водою, коли вода піднімається вище звичайного рівня.
Селі – притаманні гірській місцевості, це стрімкий рух з гір суміші води, каміння, піску і глини, вони затоплюють, знищують усе на своєму шляху.
Отже, стихійні лиха – це явище природи, які виникають раптово і призводять до порушення нормального життя, а іноді – до загибелі людей.
- Чи зустрічали ви такі слова: аварія, катастрофа.
Їх значення пояснюють учні.
Аварія – це порушення роботи певного механізму, що призводить до значних ушкоджень, ураження машини.
- Де може бути аварія? (на заводі, комбінаті, на кораблі)
- А чим відрізняється аварія від катастрофи?
Катастрофа – це аварія великих масштабів з трагічними наслідками.
- Вчора і позавчора передавали про землетрус в Китаї. Загинуло до 15тис. людей.
- А тепер пригадайте про яку велику катастрофу говорили, яка сталася 22 роки тому? Чорнобиль.
- Що вам відомо про цю трагедію?( вибухнув 4 реактор, що призвів до гибелі багатьох людей забруднилися території України, Росії, Білорусії)
- Недаремно, що ви мало знаєте, адже коли трапилось це лихо, вас не було ще на світі. І саме в цю ніч з 25 на 26 квітня 22 роки тому сталася аварія на Чорнобильській АС, вибухнув 4-й енергоблок.
Лихо чорним крилом накрило українську землю. На устах кожної людини появилось нове слово радіація.
Що це таке? це те, що рухається в просторі, як промінь світла, тобто, це політ дрібних частинок, ці частинки такі маленькі, що не можна їх порівняти з піщинками, з пилинками.
- Звичайно, одна частинка для людини — дрібниця, а ось якщо їх багато, тоді — біда. Радіація, якщо вона велика, дуже шкідлива для людини, тим більше страшно те, що ми не відчуваємо її за запахом, не бачимо очима.
- Їх ніщо не може зупинити, вони проходятъ крізь вікна, двері, вбиваючи здоров’я і життя людей — ці невидимі радіонуклеїди — забруднили, зробили непридатними для життя поля, луки, ліси, річки, села міста. Величезну територію було обгороджено дротом колючим, а людей переселено в інші місця.
(Вірші)
1. Не винен я, що все те сталось,
Що розкололась неба твердь,
Що золотом покриту галузь
Ми атомну впустили смерть.
2. Птахи складають гімн весні
Всміхаються до сонця квіти.
А пам’ять жене в моторошні дні
Гудуть жорстокі дзвони квітня.
3. За днями дні , мина повільно рік,
За днями дні — і другого немає
Нехай же лихо наше проминає
і в світі не повториться вовік.

4. Хай стане мир міцнішим у стократ
Хай над землею чисте небо буде.
Чорнобиль— попередження, набат,
Його уроків людство не забуде.
Чорнобиль…тепер це слово знає весь світ.
- Як ви вважаєте, через який орган людини радіація найшвидше попаде в середину нашого організму?(через ніс і рот)
Давайте простежимо за схемою, як це відбувається ( по схемі)
Спочатку людина вдихає повітря носом(1), тут воно очищається від пилу і мікробів, зігрівається. Через гортань(2), трахею(3) та бронхи(4) повітря потрапляє в легені(5,6), через них воно потрапляє у кров.

- Коли людина сама шкодить своїм легеням? (тютюновим димом)
- При якій аварії у нашому місті нам потрібно знати, як вберегти свої легені від отруєння?
Наше місто невелике, але у нас багато різних заводів, що забезпечені різними механізмами, які допомагають виготовляти продукцію — це ( показати малюнки молока та м’яса) молокозавод, м’ясокомбінат. Вони використовують таку речовину як аміак — ця речовина отруйна, і якщо необережно поводитись з нею, вона може стати причиною катастрофи, що приведе до отруєння людей.
Через Шепетівку проходять залізничні колії по яких перевозять різні вантажі, які теж можуть у разі аварії призвести до катастроф. І ще наше місто знаходиться недалеко від Хмельницької АЕС, яка також таїть загрозу людському життю.
Тому наступне наше завдання - познайомитись з …(показую)
- Що це? Де ви це бачили? Протигаз
- Фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, обличчя та очей від отруйних і радіоактивних речовин та бактеріальних засобів.

Принцип дії фільтруючого протигазу ґрунтується на ізоляції органів дихання від забруднюючого
навколишнього середовища й очищення вдихну того повітря від токсичних аерозолів і парів у фільтруючо-поглинаючій системі.
Дитячі протигази ДП6М і ПДФ7 призначені для дітей віком від 1,5 року і старше.
Протигаз складається:
1- фільтруюча поглинальна коробка ;
2 -маска;
3 - з’єднувальна трубка;
4 – сумка для протигазу;
5 – спеціальний олівець.
Шолом-маска захищає обличчя й очі від ОР, СДОР, РП, БА, підводячи до органів дихання очищене повітря й викидаючи в атмосферу видихнуте повітря. Вона складається із корпусу, окулярного вузла, системи кріплення на голові та клапанної коробки.
Вона виготовляється із гуми сірого або чорного кольору. З’єднувальна трубка з’єднує шолом-маску протигаза із фільтруючо-поглинаючою коробкою. Вона зроблена із гуми, обтягнута трикотажем і має поперечні складки, які надають їй пружності та забезпечують проходження повітря при згині.
Сумка призначена для носіння, захисту та збереження протигаза.
(надіваю протигаз дитині)
Як довго можна знаходитись у протигазі?

Тривалість роботи у протигазі:
- при важкому фізичному навантаженні (біг, земляні роботи) – 40 хв.
- при середньому фізичному навантаженні (хода, обслуговування механізмів) – 60 хв.;
- при легкому фізичному навантаженні (перебування у стані спокою) – 180 хв.
Діти старшого віку надівають протигази самостійно. На дітей молодшої групи протигази надівають дорослі і зав’язують гарантійну тасьму.
- Як правильно одягнути протигаз?

При використанні протигаза необхідно:
1. Надіти сумку з протигазом через праве плече так, щоб вона була на лівому боці.
2. Відрегулювати за допомогою пряжки довжину плечового ременя так, аби його краї опинилися на рівні талії.
3. Затримати дихання, заплющити очі, вийняти шолом-маску, взяти її обома руками так, щоб великі пальці були ззовні, а решта – всередині.
4. Прикласти в нижню частину шолома підборіддя, різким рухом рук вгору і назад, натягнути шолом-маску на голову так, щоб не було складок, а окуляри розмістилися на рівні оцей;
5. Видихнути повітря, відкрити очі, продовжувати дихати.
Робота в групах
- Правильно одягнути протигаз одному учневі із групи. ( потім учасники міняються)
( Аналізую виконане)
- Коли потрібно користуватися протигазом?
- Хто сповіщає населення про факт небезпечної аварії, стихійного лиха? (радіо, телебачення та ін.)
- Для того, щоб населення своєчасно ввімкнуло радіо та телевізора, в помешканнях, на підприємствах, інших закладах існує сигналізація (сирени, ревуни, гудки).
Рев сирени означає: “Увага всім!”.
Робота в групах
І група ( Знайомить клас із діями при повітряній тривозі)
Повітряна тривога.
Вимикається подача газу, електричного струму. Робітники і службовці прямують до сховищ.
ІІ група ( Знайомить клас із діями при радіаційній небезпеці)
Радіаційна небезпека. Надіньте протигаз. Візьміть харчі, воду, предмети першої необхідності і прямуйте до сховища. При відсутності сховища надійним захистом можуть бути підвали і кам’яні споруди. А якщо ви сховалися у квартирі або на підприємстві, не гайте часу: зачиніть вікна, двері, заткніть усі щілини
ІІІ група ( Знайомить клас із діями при хімічній небезпеці)
Хімічна тривога. Якщо радіосигнал: “Увага! Увага! Громадяни! Хімічна тривога!” То почувши сигнал, надіньте протигаз, засоби захисту шкіри та сховайтеся у сховищі.
- Сховища залишити можна тільки після рішення місцевих органів Цивільної оборони і сигналу “Відбій повітряної тривоги”.
V Підсумок уроку
- А зараз я побачу, як ви засвоїли матеріал нашого уроку.
Розгадайте кросворд.
1. Політ дрібних невидимих частинок РАДІАЦІЯ
2. Орган дихання людини ЛЕГЕНІ
3. Засіб захисту органів дихання. ПРОТИГАЗ
4. Частина протигазу, яку одягають на голову
МАСКА
5. Сповіщає населення про небезпечну аварію, стихійне лихо РАДІО
- Добре! Молодці!
- А зараз послухайте і скажіть, що для людей є найбільшим багатством:
будинок, авто, коштовності, здоров’я, солодощі.
Отже, діти, бережіть своє здоров’я!
Тема: Захисні споруди та найпростіші укриття.
Мета: Ознайомити школярів з будовою та обладнанням захисних споруд і видами найпростіших укрить; розповісти про порядок заповнення та правила поведінки у сховищі; виховувати в них переконання в надійності укриття, взаємодопомогу, інтерес до предмета.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності.
- Які ви знаєте засоби індивідуального захисту?
(Відповіді дітей.)
- В роки Великої Вітчизняної війни за сигналом «Повітряна тривога» тисячі людей ховалися у сховищах та укриттях, рятуючись ві