Роботу виконав
Ковальчук Олександр Юрійович
учень 11-А класу
Шепетівської спеціалізованої
загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів № 2
з поглибленим вивченням
основ економіки і правознавства
Науковий керівник
Клімович Діна Степанівна
вчитель біології, вчитель вищої категорії, „Старший вчитель” СЗОШ № 2

ЗМІСТ
ВСТУП …......................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. ВПЛИВ КОМП’ЮТЕРНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ НА ПСИХІЧНИЙ
РОЗВИТОК ДИТИНИ…………………………………..................................6
1.1. Причини та передумови виникнення комп’ютерної залеж-ності .............................................................................................6
1.2 . Ознаки комп’ютерної психологічної залежності......................9
РОЗДІЛ 2. ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНІСТЬ – РЕАЛЬНО ІСНУЮЧИЙ ФАКТ..............................................................................................................11
2.1. Поняття терміну “Інтернет-залежність” .................................11
2.2. Психологічні та фізичні симптоми Інтернет-залежності ......15
2.3. Основні риси Інтернет-спілкування ........................................19
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТА ІНТЕРНЕТ- ЗАЛЕЖНОСТІ................................................................................................23
ВИСНОВКИ...................................................................................................30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .....................................................32
ДОДАТКИ......................................................................................................33

ВСТУП

Характерною рисою сучасності є швидке розповсюдження комп’ютерів, оснащеними різноманітними інформаційними, пізнавальними та ігровими системами, які не тільки знаходять застосування майже в усіх галузях науки і практики, а й стали найпопулярнішими розвагами дітей, підлітків і навіть багатьох дорослих.
Ознайомлення з комп’ютером зазвичай починається в школі, але батьки охоче підтримують захоплення своїх дітей цим модним технічним пристроєм ще в дошкільному віці. Розробники комп’ютерів, прагнучи створити для людства найпростішу в повсякденному користуванні обчислювальну техніку, досягли мети: цим пристроєм, його розважальними системами можуть оволодіти навіть малі діти. А чи корисно це дитині?
Науковці, які досліджують взаємодію дітей з інформаційними засобами, на це питання відповідають неоднозначно. Тим часом як батьки намагаються навчати дітей користуватися комп’ютером якомога раніше, щоб вони згодом не відставали від ровесників, медичні фахівці попереджають про можливість негативного впливу електронних засобів на психічний розвиток дитини. Водночас звертаючи увагу на те, що він позитивно впливає на розвиток дитини: сприяє розвитку моторики рук, уваги, логічного мислення, швидкості реакції і процесу сприйняття рішень.
Актуальність теми. Останнім часом фахівці дедалі частіше говорять про негативний вплив надмірного захоплення дітей комп’ютерною діяльністю і, особливо, комп’ютерними іграми. Про алкогольну, наркотичну залежність часто пишуть практично всі засоби масової інформації. А ось про комп’ютерну згадують набагато рідше. Але вона існує. Особливо серед підлітків, які проводять майже весь свій вільний час у віртуальному світі, нехтуючи навчанням, друзями, здоров’ям. Йдеться про такі зміни в поведінці дитини, які дають підстави називати їх комп’ютерною залежністю: психологічну неможливість подолати бажання постійно спілкуватися з комп’ютером.
Об’єкт дослідження – психологічна залежність від взаємодії з комп’ютером та Інтернет-мережею. Предмет дослідження – психологічні аспекти формування комп’ютерної та інтернет-залежності у дітей та підлітків.
Гіпотеза. Кібернетичний простір – це безмежний світ задоволення різнобічних інтересів, який приваблює й здатний міцно утримувати людину у своєму полоні. Він має властивість надмірно захоплювати її, і саме ця властивість може спричинити виникнення психологічної залежності від нього.
Виходячи з даної гіпотези, ми визначили мету дослідження – довести, що проблема комп’ютерної та Інтернет-залежності існує, покласти початок глибшому її вивченню, намітити напрямки для подальшої розробки корекційних програм.
Завдання дослідження:
1. Зробити теоретичний аналіз спеціальної літератури.
2. Виявити дітей, які мають комп’ютерну чи Інтернет-залежність в експериментальній групі.
3. Виробити рекомендації щодо практичного застосування результатів даної наукової роботи.
Стратегія дослідження базувалася на поєднанні таких дослідницьких методів, як бесіда, спостереження, анкетування, тестування.
Наукова новизна роботи полягає у справі більш детального вивчення проблеми психологічної неможливості подолати бажання постійно спілкуватися з комп’ютером.
Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що результати можуть бути використані при розв’язанні проблем зловживання перебування у кібернетичному просторі чи психологічної залежності від комп’ютера у практиці практичних психологів, вчителів загальноосвітніх шкіл.
Очікувані результати. Отримані результати стануть підґрунтям для розробки комп’ютерної програми, що стане надійним захисником дітей від бруду Інтернету, дасть змогу дитині черпати лише корисну, потрібну для розвитку, навчання та дозвілля інформацію.
Апробація результатів дослідження: виступ на засідання секції наукового товариства “Пошук” Шепетівської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 з поглибленим вивченням основ економіки і правознавства.
Загальний обсяг та структура роботи. Робота поміщена на 32 сторінках, складається з вступу, трьох розділів, п’яти підрозділів, висновків, п’яти додатків. Список використаних джерел містить 10 найменувань українською та російською мовами.
В першому розділі розкривається суть впливу комп’ютерної залежності на психічний розвиток дитини.
В другому розділі йдеться про”Інтернет-залежність”, її психологічні і фізичні симптоми та риси Інтернет-спілкування
Третій розділ містить результати досліджень комп’ютерної та Інтернет-залежності, проведених з учнями Шепетівської спеціалізованої загальноосвітньої школи № 2 з поглибленним вивченням основ економіки і правознавства.

РОЗДІЛ 1.
ВПЛИВ КОМП’ЮТЕРНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ НА ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ.

1.1. Причини та передумови виникнення комп’ютерної залежності

Чому так легко виникає і стає непереборним потяг до комп’ютера?
Насамперед, він більше, ніж будь-які інші технологічні винаходи, полегшує роботу, здійснює ймовірність її успішного завершення. Це дає переживання приємних почуттів, пов’язаних із упевненістю в успіхові, задоволенням потреб в самореалізації. Відтак виникає висока вмотивованість діяльності з допомогою комп’ютера.
По-друге, комп’ютерні технології дають можливість із реальної дійсності, з її проблемами і необхідністю приймати серйозні рішення в конкретних ситуаціях, часто важко розв’язуваних, поринути в інший простір (віртуальну реальність), де немає набридливих життєвих потреб і де на якийсь час можна все забути, відпочити й розважитись. За допомогою правильно підібраних ігор, захоплюючої комп’ютерної діяльності (наприклад, програмування) або спілкування в Інтернеті можна позбутися стресу, депресії, гнітючого стану, на якийсь час заглушити тривожність (у психотерапевтичній практиці ця властивість обумовлює застосування комп’ютера з відповідним програмним забезпеченням як інструментарію психотерапії, звичайно, за умови дозованого користування ним).
У кібернетичному просторі вдається позбутись агресивності, що накопичується в різноманітних життєвих колізіях (на вулиці, школі, вдома). В кольорових іграх, наприклад, “Матриця”, можна ідентифікувати себе з непереможним монстром, який знищує все на своєму шляху. В інших іграх, які дають змогу прийняти на себе роль супермена, – перестріляти усіх своїх ворогів і тим відчути насолоду помсти.
Комп’ютер допомагає задовольнити потребу в зміні психічного стану, властиву людині від народження. Реалізацію цієї потреби в кібернетичному просторі забезпечують різноманітні ігрові програми типу гонок складними маршрутами нічних міст. Ці ігри – програмові продукти з безліччю варійованих параметрів, з дуже складним управлінням, яке потребує високого ступеня розвитку тонкої моторики рук (і сприяє цьому розвиткові).
Комп’ютер чудово задовольняє пізнавальні потреби. З розповсюдженням Інтернету для цього з’явилися ще більші можливості – спілкування в мережі, що особливо актуальне для дітей з фізичними обмеженнями, котрі перебувають в умовах вимушеної більшої чи меншої соціальної ізоляції.
Не останню роль відіграє й престижність використання комп’ютера – новітнього і модного пристрою.
Особливо цьому впливові піддаються діти, оскільки найважливіші в їхньому віці пізнавальна потреба створює міцну мотивацію до навчання нового й цікавого, а саме таким постає перед ними комп’ютер. І, якщо не контролювати захопленість дитини, то вона може перейти в надмірну і, врешті-решт, призвести до психологічної залежності від об’єкта захоплення.
Найбільше діти полюбляють комп’ютерні ігри, а надто так звані “рольові”, через динамічність подій у них. Логіка гри, як правило, побудована таким чином, щоб змусити гравця не відволікатись і сприймати гру від початку до кінця як єдиний прогрес. Повне залучення до гри створює ефект заглиблення гравця в деяку віртуальну реальність, співучасті у складному процесі, що існує лише для нього. Під час же першої гри людина одержує величезне задоволення, яке їй хочеться відчути знову і знову. Зрозуміло, що здатність до максимального заглиблення гравців у комп’ютерні ігри використовують розробники програмного забезпечення ігор, щоб отримати найбільші прибутки від збуту своєї продукції. На відміну від програмного забезпечення, призначеного для наукової і практичної діяльності, пов’язаної з комп’ютерами, ігрова індустрія швидшими темпами постачає чим далі досконаліші комп’ютерні ігри, наприклад, знищення “монстра”, з кожною новою версією стає дедалі реальнішим. Завдяки мультимедійним технологіям підлітки настільки вживаються в комп’ютерну гру, що в її віртуальній реальності їм стає цікавіше, ніж у житті. Їх також приваблює те, що за невиконання завдань, які постають перед ними “там”, вони не одержать поганих оцінок і не сваритимуть батьки за зроблені помилки.
Отже, кібернетичний простір – це безмежний світ задоволення різнобічних інтересів, який приваблює і здатний міцно утримувати людину в своєму полоні. Він має властивість надмірно захоплювати її, і саме ця властивість може спричинити виникнення психологічної залежності від нього.

1.2. Ознаки комп’ютерної психологічної залежності

Дослідники психологічної залежності вважають, що дитину в комп’ютерній грі особливо приваблюють такі моменти:
– наявність власного інтимного світу, в який більше нікому немає доступу;
– реалістичність процесів у комп’ютерному світі;
– повне абстрагування від навколишнього;
– відсутність відповідальності;
– можливість виправити будь-яку помилку шляхом багаторазових повторень гри з початку;
– можливість самостійно приймати будь-яке рішення (в межах правил гри)
Крім можливостей, які несе в собі комп’ютер, у виникненні комп’ютерної залежності існують соціально-економічні причини. Завдяки здатності комп’ютера заповнювати дозвілля, батькам часто буває зручно для себе всадовити дитину за його пульт на необмежений час, радіючи її захопленням новою іграшкою і своєму тимчасовому звільненню від батьківських обов’язків. Батьки віддають перевагу заповнення дозвілля дитини комп’ютерними іграми перед іншими способами, які потребують значних грошових витрат і безпосередньої участі дорослих (спорт, мандри, заняття різними видами мистецтва і т.д.). очевидно, що в переважному виборі комп’ютерних розваг над іншими відіграє роль недостатня компетентність батьків у питаннях впливу електронних розваг на фізичне і психічне здоров’я своїх дітей [7].
Треба зазначити ще одну особливість взаємодії дитини з комп’ютером, яка зумовлює порушення міри цієї взаємодії. На відміну від занять спортом або рухових ігор, грати з комп’ютером можна значно довше, оскільки фізичне навантаження на м’язи мінімальне і відчуття втоми, яке сигналізує про вичерпність сил, з’являється значно пізніше, ніж під час гри, наприклад, у футбол. Відтак через відсутність своєчасних сигналів від м’язів надмірне навантаження комп’ютерною діяльністю, спілкування в Інтернеті або комп’ютерними іграми призводить до перевантаження мозку, зору, хребта, підвищення артеріального тиску, що негативно впливає на психіку дитини.
Таким чином, власне кібернетичний простір, завдяки своїм величезним можливостям зацікавити людину, та деякі соціально-економічні чинники створюють передумови виникнення комп’ютерної залежності.
Як розпізнати початок виникнення комп’ютерної залежності у дитини?
У науковій літературі, присвяченій проблемам комп’ютерної залежності, серед головних ознак, що свідчать про її початок, наводять такі:
– небажання облишити роботу або гру на комп’ютері;
– роздратування, прояв агресивності через вимушені відволікання;
– нездатність або небажання спланувати заздалегідь кінець роботи або гру на комп’ютері;
– надмірні стосовно статків сім’ї грошові витрати на постійне оновлення програмного забезпечення та пристроїв комп’ютера, всілякі добування грошей (навіть крадіжки) для купівлі нових ігор або відвідування ігрових залів;
– забування про домашні справи, навчання, домовленості зустрічі упродовж роботи або гри на комп’ютері;
– нехтування власним здоров’ям, гігієною і сном на користь спілкування з комп’ютером;
– готовність задовольнятися нерегулярним, випадковим харчуванням, не полишаючи комп’ютера;
– відчуття емоційного піднесення під час роботи або гри на комп’ютері;
– обговорення комп’ютерної тематики з усіма, хто хоча б трохи знається на цьому.
Таким чином, за допомогою цих ознак комп’ютерної психологічної залежності батьки й учителі можуть своєчасно розпізнати її початок у дитини і звернутися за допомогою принаймні до шкільного психолога.

РОЗДІЛ 2.
ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНІСТЬ – РЕАЛЬНО ІСНУЮЧИЙ ФАКТ

2.1 Поняття терміну “Інтернет-залежність”

Термін "залежність" (addiction) був запозичений з лексикона психіатрів для полегшення ідентифікації проблеми Інтернету шляхом асоціації її з характерними соціальними і психологічними проблемами [5]. Усього може спостерігатися від 1 до 10 симптомів, у які входять надмірний час, проведений в мережі, що збільшується занепокоєнням при перебуванні в реальному світі, неправді або прихованій кількості часу, проведеного в кіберпросторі або ж мляве функціонування в реальному світі. Зловживання Інтернетом веде до соціальної ізоляції, збільшується депресія, призводить до розпаду родини, невдачам у навчанні, фінансовому неблагополуччю і до втрати роботи.
"Інтернет-залежність" - це широкий термін, що позначає велику кількість проблем поводження і контролю над потягами. Основні п'ять типів, що були виділені в процесі дослідження, характеризуються в такий спосіб:
1. Кіберсексуальна залежність – нездоланний потяг до відвідування порносайтів і заняттю кіберсексом.
2. Пристрасть до віртуальних знайомств - надмірність знайомих і друзів у Мережі.
3. Нав'язлива потреба в Мережі - гра в онлайнові азартні ігри, постійні покупки або участі в аукціонах.
4. Інформаційне перевантаження (нав'язливий web-серфінг) - нескінченні подорожі по Мережі, пошук інформації з баз даних і пошуковим сайтам.
5. Комп'ютерна залежність - нав'язлива гра в комп'ютерні ігри (стрілялки – Doom, Quake, Unreal і ін., стратегії типу Star Craft, квести).
Чільним фактором, завдяки якому всі ці явища одержали широке поширення, є анонімність особистості в Мережі. Особливо анонімність пов'язана з чотирма головними розладами:
1. Посилення різних відхилень від норми, неправда і навіть здійснення кримінальних дій типу перегляду і скачування непристойних або ж зовсім заборонених картинок (дитяча порнографія), що широко поширені на багатьох сайтах. Важливо щоб люди, що розважаються переглядом подібних зображень, тим самим задовольняючи свої сексуальні фантазії, не намагалися контактувати з дітьми в реальному житті. Таке поводження дуже часто починається як цікавість і закінчується як потяг. У таких випадках показана психотерапія, спрямована на нормалізацію сексуальних потягів з метою зменшення потенційного ризику.
2. Віртуальний світ, у якому людина почуває себе набагато комфортніше, чим у реальному житті, створює погрозу для успішності реального життя. У подібних випадках використовується персональна психотерапія, метою якої є зменшення бажання втекти з реального світу.
3. Інтерактивні компоненти мережі полегшують створення кібер-залежності, що негативно впливає на внутрісімейні відносини і стабільність родини як такої, що в першу чергу веде до віддалення людей у реальному житті і до розлучення. У цьому випадку застосовується індивідуальна і сімейна терапія, у процесі якої чоловік і жінка працюють разом над примиренням і відтворенням родини після зрад у мережі.
4. Можливість створення альтернативних он-лайн персонажів, у залежності від настрою і бажання самого користувача, що створює можливість піти від реального світу з його емоційними проблемами (наприклад, стрес, депресія, занепокоєння), або ж від простих життєвих складностей (достаток роботи, проблеми в навчанні, раптове безробіття, розлади в родині). Миттєва втеча у фантастичний світ Інтернет служить підтримкою для звикання, за яким випливає погіршення настрою і психологічні розбіжності, що лікуються психотерапією і, у разі потреби, фармакологічним втручанням.
Поняття Інтернет-залежності (Internet Addiction Disorder) було уперше введене на початку 1990-х для опису патологічної, нездоланної тяги до використання Інтернету [7]. Власне залежність - це прагнення постійно переживати якийсь стан, за яке клієнт готовий платити як грішми, так і негативними наслідками.
В останні роки, відзначає фахівець Центра когнітивної терапії (Center for Cognitive Therapy) Артур Хорват (Arthur T. Horvath), поряд із залежністю від алкоголю, сигарет, їжі і наркотиків дослідники спостерігають приклади залежності від видів діяльності - азартних ігор, імпульсивної сексуальної активності, клептоманії (крадіжок з магазинів), потреби витрачати гроші й ін.
У серпні 1997 список видів "нематеріальної" залежності поповнив: патологічне використання Інтернету (Pathological Internet Use, скорочено PIU) стало позначенням офіційно визнаного психічного розладу. Однак багато психотерапевтів говорять, що Інтернет-залежність не є самостійне захворювання. Як правило, цей діагноз свідчить про інші, серйозні проблеми клієнта - депресія, комунікаційні проблеми й ін. Усі вони, так чи інакше є ознаками нездатності справитися зі стресом і формами тієї чи іншої дезадаптації в реальному житті. Генетично закладений, але нерозтрачений запас пристрастей, людина прагне розділити з анонімним і віртуальним іншим.
Патологічна залежність починається тоді, коли прагнення відходу від реальності, зв'язане зі зміною психічного стану, починає домінувати у свідомості, стаючи центральною ідеєю, що вторгається в життя, приводячи до відриву від реальності. Відбувається процес, під час якого людина не тільки не вирішує важливих для себе проблем (наприклад, побутових, соціальних), але і зупиняється у своєму особистісному розвитку. Цьому процесові можуть сприяти біологічні (наприклад, індивідуальний спосіб реагування на алкоголь, як на речовину, що різко змінює психічний стан), психологічні (особистісні особливості, психотравми), соціальні (сімейні і позасімейні взаємодії) фактори. Важливо відзначити, що аддиктивна реалізація містить у собі не тільки аддиктивні дії, але і думки про стан відходу від реальності, про можливість і спосіб його досягнення

Що робить Інтернет притягальним як засіб “відходу” від реальності?
– Можливість анонімних соціальних інтеракцій (тут особливе значення має почуття безпеки при здійсненні інтеракцій, включаючи використання електронної пошти, чатів, ICQ і т.п).
– Можливість для реалізації представлень, фантазій зі зворотним зв'язком (у тому числі можливість створювати нові образи "Я"; вербалізація представлень і фантазій, не можливих для реалізації в звичайному світі, наприклад, кіберсекс, рольові ігри в чатах і т.д.).
– Надзвичайно велика можливість пошуку нового співрозмовника, що задовольняється практично будь-яким критеріям (тут важливо відзначити, що немає необхідності утримувати увагу одного співрозмовника – тому що в будь-який момент можна знайти нового).
– Необмежений доступ до інформації (“інформаційний вампіризм”) (займає останнє місце в списку, тому що в основному небезпеку стати залежним від Всесвітньої Павутини підстерігає тих, для кого комп'ютерні мережі виявляються, чи ледве не, а іноді і єдиним засобом спілкування).
Термін “Інтернет-залежність” запропонував доктор Айвен Голдберг у 1996 році для опису патологічної, нездоланної тяги до використання Інтернет. Діагностичні критерії розладу в цілому відповідають критеріям для нехімічних залежностей:
А) Використання комп'ютера викликає дістрес.
В) Використання комп'ютера заподіює збиток фізичному, психологічному, між особистісному, сімейному, економічному або соціальному статусові.
Мається на увазі взаємозв'язок з такими нехімічними аддикціями як трудоголізм і гемблінг (патологічна гра).
В даний час PІU вживається як більш широка категорія, у якій хтось патологічно використовує комп'ютер узагалі, включаючи види використання, що не відносяться до соціальних, а термін “інтернет-залежність” використовується для позначення патологічного використання комп'ютера для залучення в соціальній взаємодії.
2.2. Психологічні та фізичні симптоми Інтернет-залежності

Доктор М. Орзак виділила наступні психологічні і фізичні симптони, характерні для патологічної Інтернет-залежності:
Психологічні симптоми:
1. Гарне самопочуття або ейфорія за комп'ютером.
2. Неможливість зупинитися.
3. Збільшення кількості часу, проведеного за комп'ютером.
4. Зневага родиною і друзями.
5. Відчуття порожнечі, депресії, роздратування не за комп'ютером.
6. Неправда роботодавцям або членам родини про свою діяльність.
7. Проблеми з роботою або навчанням.
Фізичні симптоми:
1. Синдром карпального каналу (тунельна поразка нервових стовбурів руки, зв'язана з тривалою перенапругою м'язів).
2. Сухість в очах.
3. Головні болі по типу мігрені.
4. Болі в спині.
5. Нерегулярне харчування, пропуск прийомів їжі.
6. Зневага особистою гігієною.
7. Розлад сну, зміна режиму сну.
Дискусія про комп’ютерну психологічну залежність виникла одночасно з виникненням комп’ютерів і особливо активізувалася після поширення персональних комп’ютерів. Але якщо десять років тому більшість досліджень була присвячена залежності від роботи з програмним забезпеченням і захопленням комп’ютерними іграми, то зараз на перший план виходять дослідження, присвячені проблемам інтернет-залежності.
Феномен залежності від Інтернету одержав у медичній літературі статус явища, що діагностується. В міжнародній класифікації – це Internet Addiction Disorder, чи скорочено – IAD [2].
Більшість дослідників визнає, що розвиток залежності буває не тільки від речовини, що вводяться в організм, але й вироблених суб’єктом емоційно забарвлених дій. Існують паралелі між закономірностями виникнення інтернет-залежності і закономірностями формування залежностей курців, наркоманів, алкоголіків та патологічних гравців.
Вже функціонує ряд дослідницьких і консультативно-психотерапевтичних Web- служб з проблематики ІАD. На жаль, для користування Інтернет, що проживають в Україні, жодна з цих служб не представлена українською чи російською мовами.
Одним з найпоширеніших варіантів Інтернет-залежності є залежність від еротичних стимулів. Закономірність подібного явища пов’язана з особливостями сексуальної поведінки людини. Судячи з різноманітних описів, кількість відвідувань сайтів еротичного змісту постійно залишається високою, причому в усіх країнах та поза залежністю від особливостей культури. Варто відмітити, що існуючі в деяких країнах жорсткі закони стосовно демонстрації еротики і порнографії на телебаченні й кіно не стосуються демонстрації матеріалів цього ж змісту в Інтернеті, оскільки у даному випадку абсолютний контроль практично неможливий. Замість заборони демонстрації вводять заборону перегляду. Та чим жорстокіші такі закони, тим більший інтерес до теми, явища, активність до пошуку заборонених матеріалів. У даній роботі ми не торкаємося питання про диференціацію еротики і порнографії. Кількість існуючих варіантів такого поділу зростає, і не останню роль у цьому відіграє поширення матеріалів через Інтернет.
Сайти еротичного змісту в Інтернеті представляють користувачу еротичну і порнографічну графіку, еротичні і порнографічні відеофільми, а також еротичні і порнографічні тексти [3]. Сьогодні у зв’язку із загальною тенденцією одержання полегшеного для сприймання матеріалу домінує у даному секторі Інтернет-графіки і відеопродуктів.
Незважаючи на децентралізацію світової мережі, існує приклад успішного спільного рішення загального завдання. У зв’язку з прийнятою міжнародною нормою і наявністю законів про кримінальну відповідальність за поширення матеріалів, у яких наявна сексуальна експлуатація неповнолітніх, вдалося практично видалити такі матеріали із загальнодоступних ресурсів Інтернету. При проведеній в межах дослідження у вересні-грудні 2003 року звичайної навігації по Інтернету (спеціалізований пошук не проводився) сайтів з подібним змістом не було виявлено. На перших сторінках більшості сайтів з еротичним змістом міститься вказівка про те, що в матеріалах, представлених на сайті, немає неповнолітніх дітей. Цікаво, що такі написи найчастіше випереджають вхід на сайти, у назві яких прямо чи непрямо згадуються підлітки.
Найчастіше залежність від Інтернет виникає у людей, що мають проблеми у спілкуванні, вікові проблеми, проблеми у родині та знижену самооцінку. Звичайно, саме для людей з такими проблемами характерне переживання суб’єктивних труднощів у встановленні взаємин з іншими людьми, особливо у встановленні відносин із представниками протилежної статті. Інтернет створює можливість для заміни незадоволених реальних потреб задоволенням за допомогою заміни об’єкта.
Значно менше можна спостерігати вдалий розвиток відносин кохання в Інтернеті. Розміщені на сайті знайомств дані часто не відповідають дійсності, багато з тих, хто надав свою інформацію, не збираються укладати шлюб чи вступати у тривалі стосунки. Частина сайтів знайомств є насправді електронним публічним будинком, причому багато які з них, наприклад, московські, відкрито публікують умови, варіанти сексу і ціни для кожного варіанта.
Залученню в залежність сприяє також і низка неспецифічних факторів, імовірність залучення в залежність суттєво зростає про епізодичному чи систематичному вживанні алкоголю і наркотичних препаратів під час навігації в Інтернеті. Подібне явище пов’язане з тим, що різні емоції, як і інші функціональні стани, що є основою актів поведінки, виникають у результаті встановленні визначених взаємозв’язків між корою великих півкуль і підкіркових центрів. Центральним утворенням, що здійснює керування емоціями, є гіпоталамус. Провідними нервовими шляхами гіпоталамус пов’язаний з передневентральним ядром таламуса і через нього з поясною звивиною, що є специфічною проекційною зоною кори великих півкуль, відповідальною за сприйняття й усвідомлення емоцій.
У п’ятдесятих роках минулого століття проводилося вивчення нейрофізіологічних механізмів емоцій у тварин. Дослідження проводилося за допомогою самоподразнення тваринами структур мозку електричним струмом. Експерименти проводилися на пацюках, кішках і мавпах. У залежності від локалізації електродів тварина сама локалізувала старт-зони мозку з частотою до 5 000 стимулів за годину і до 200 000 стимулів за 20 годин безупинного експерименту, після чого наставала повна знемога.
В науковій літературі не описані подібні експерименти за участю людини. Та поведінка людини в Інтернеті багато в чому нагадує поведінку піддослідних тварин при самостійній стимуляції. Постійна наявність стимулу дозволяє його використовувати багаторазово, але, на відміну від експериментів з подразненням зон мозку електричним струмом, інтенсивність стимулів недостатньо велика, щоб викликати виснаження. Додаткова стимуляція за допомогою алкоголю, наркотиків (у тому числі і звичайне паління) значно прискорює формування психофізіологічного комплексу залежності. Емоційні переживання, обумовлені впливом стимулу, формують рефлекс мети, за І. П. Павловим, що обумовлює пошук чергового емоційно-позитивного підкріплення поведінки індивіда. З кожним новим підкріпленням функціональна система, що створюється в мозку, все більше закріплюється, що може призвести до розвитку стійкого патологічного стану залежності.
Отже, Інтернет активно трансформує сучасну діяльність. Немає сенсу дискутувати про позитивні та негативні сторони цього явища. На наш погляд, для того, щоб запобігти більшості з негативних ефектів, необхідно проводити планомірну та послідовну підготовку підлітків та дорослих до оволодіння новим світом та інформаційною культурою Інтернету.

2.3. Основні риси Інтернет-спілкування

У зв`язку із щорічним подвоєнням обсягу інформації надшвидкими темпами розвивається мова, і особливо її лексичний пласт. Хто, скажімо, з наших батьків вільно користувався такими поняттями, як комп’ютер, сайт, чат, Інтернет? А тим часом сьогодні жодна наука без Інтернету немислима, тому що він став найпопулярнішим інструментом отримання актуальної інформації і свого роду засобом спілкування.
Спілкування в Інтернеті відбувається в клубах чи між власниками комп`ютерів. Відвідувачами клубів є переважно студенти чоловічої статі, які полюбляють розважитися в мережі, попрацювати, а нерідко й списати готовий реферат чи курсову роботу. Щодо жіночої половини, в клубах вона репрезентована надзвичайно бідно – студенток Інтернет цікавить переважно як джерело інформації.
Сучасне суспільство не дає можливості для повноцінного безпосереднього спілкування молоді, змушуючи її шукати якусь альтернативу.
Назвемо основні риси Iнтернет-спілкування:
1. Анонімність, яка може призвести до безкарності, розкутості, і безвідповідальності поведінки учасників спілкування.
2. Відсутність невербальної інформації. Як правило, спостерігається установка на бажані риси партнера.
3. Добровільність контактів. Користувач добровільно зав’язує контакти чи може перервати їх у будь-який момент.
4. Стійке прагнення до емоційного наповнення тексту, що виражається у створенні спеціальних знаків для позначення емоцій.
5. Прагнення до нетипової, ненормативної поведінки. Найчастіше користувач презентує себе по-іншому, ніж у реальному житті, програє не реалізовані в діяльності поза мережею ролі, сценарії, і, не знаючи співрозмовника, створює його образ, відмінний від реального.
6. Більша, ніж у реальному світі, залежність від співрозмовника у спілкуванні. Наслідком є порушення безпосереднього живого спілкування.
7. Відсутність єдності простору і часу, тобто Інтернет дає можливість бути одночасно у різних місцях, а також спілкуватися з людьми з інших годинних поясів.
8. Характер спілкування – майже завжди письмовий.
Причиною звертання до Інтернету як до інструменту спілкування може бути:
1. Недостатнє насичення спілкуванням у реальних контактах. У подібних випадках користувачі швидко втрачають інтерес до інтернет-спілкування, якщо виникають можливості для задоволення відповідних потреб у реальному житті.
2. Можливість реалізації якостей особистості, програвання ролей, переживання емоцій, які з тих чи інших причин неможливі у реальному житті. Подібна можливість обумовлена перерахованими вище особливостями спілкування за допомогою мережі - анонімністю, нежорсткою нормативністю, своєрідністю процесу сприйняття людини людиною. Бажанням переживання тих чи інших емоцій пояснюється, ймовірно, і прагнення до емоційного наповнення тексту.
3. До можливості взаємодії “людина - комп’ютер” додається можливість комунікації “людина - комп’ютер - людина”.
Мовні дослідження в цій області ведуться відносно недавно. Телекомунікації за допомогою комп’ютерних мереж - принципово новий шар соціальної реальності, і фахівці приділяють пильну увагу його мовному оформленню.
Вони виділяють наступні форми спілкування в Інтернеті:
- телеконференцію;
- чат (мається на увазі IRC (Internet Relay Chat);
- веб-пейджеры (наприклад, ICQ, Instant Messager);
- листування електронною поштою (e-mail).
Дослідники Інтернет-спілкування звичайно розділяють засоби спілкування в Інтернеті за ступенем їх інтерактивності. Найбільш інтерактивними осередками спілкування вважаються чати і ICQ, найменш інтерактивними - e-mail і телеконференції. У телеконференції і при спілкуванні за допомогою e-mail спілкування відбувається в режимі off-line, на відміну від чата і ICQ, де люди спілкуються on-line. У конференції спілкування відбувається навколо визначеного предмета, у той час як чат, як правило, своєї теми не має. (Хоча існують і тематичні чати, наприклад, коли яку-небудь відому людину запрошують у канал IRC чи web- чат, і вона відповідає на всі питання).
В Інтернеті легко знайти цікавого співрозмовника, відповідно до своїх інтересів, реалізувати свої фантазії, миттєво переносячись з однієї точки земної кулі в іншу, і навіть бути присутнім у кількох місцях одночасно, конструювати не схожі на себе віртуальні особистості.
В Інтернеті можна брати на себе і відігравати будь-яку роль, при цьому не треба відповідати за свої віртуальні вчинки. Але ж усе це вимагає відповідних лексичних, граматичних і синтаксичних мовних засобів.
Отже, всесвітня мережа сьогодні більше нагадує мовне поле, у якому користувачі орієнтуються по-різному. Для одних Інтернет скоріше нагадує міфологічне мислення маленької дитини, яке ніколи не зникає повністю, а тільки витісняється зі свідомості з віком. Воно зберігається у дорослої людини, породжуючи віру в прикмети і магічні ритуали. Для інших людей Всесвітня мережа стала дверима в те віртуальне життя, якого людина була позбавлена під тиском об’єктивних умов реального світу.
Для інтелектуально розвиненої людини, яка володіє всіма нормами усного й писемного мовлення, Інтернет - безмежна можливість збагачення культурного мовленнєвого рівня (наприклад, засіб опанування французькою мовою), презентації власних винаходів. Як наслідок, виникають нові мовні явища, наприклад, комп’ютерний сленг, нові види скорочення інформації, невластиві традиційним мовам, вживання в писемному мовленні засобів, які функціонально замінюють міміку і жести [6].
Вчені дослідили, що виникнення патологічної залежності від Інтернету, чи адикції підпорядковується деяким закономірностям. Перша стадія –людина починає працювати в мережі. Друга – людина проявляє зацікавленість і намагається використовувати Інтернет для роботи. Це абсолютно нормально. А от третя стадія, коли людина увесь час проводить в Інтернеті у пошуку розваг, викликає тривогу. Добре, якщо вона перейде до четвертої стадії – стадії спокійного ставлення до Інтернету, коли його використовують у разі потреби. Більшість людей проходить швидко усі три стадії і переходять до четвертої. Але деякі користувачі можуть зупинитися на третій. Вони стають залежними від порнографічних сайтів в Інтернеті, від обговорення сексуальної тематики в чатах або на спеціальних телеконференціях “для дорослих”, відчуваючи ейфорію від перебування в мережі. Поза мережею вони стають роздратованими, відчувають спустошеність, депресію. При цьому їх лексичний запас різко зменшується, внаслідок чог