Синдром професійного вигорання

«Байдужість –параліч душі, передчасна смерть»

                              А.П. Чехов

27 січня 2012 року в СЗОШ №2 відбувся семінар для вчителів на тему «Синдром професійного вигорання». Семінар провели: соціальний педагог Кулик О.В. та практичний психолог Придачук В.А.

На семінарі розглядалися такі питання:

1.     Визначення поняття здоров’я, та синдрому професійного вигорання.

Здоров’я – це не тільки відсутність хвороб, а й стан повного фізичного, душевного і соціального добробуту.(ВООЗ)

Синдром вигорання – це стан емоційного, психічного, фізичного знесилення, що є  результатом хронічного стресу на робочому місці.

Синдромом вигорання страждають люди, які прагнуть бути корисними суспільству.

         2. В ході обговорення  та  анкетування визначили складові синдрому.

Три складові синдрому:

·        емоційне виснаження - почуття емоційної спустошеності й утоми, викликане власною роботою;

·        деперсоналізація - цинічне ставлення до своєї праці та її об’єктів;

·        редукція професійних досягнень - виникнення у працівників почуття некомпетентності у своїй професійній сфері, усвідомлення неуспіху.

3. Визначили причини вигорання.

Причини вигорання :

·        Недостатні навики, відсутність додаткового навчання для виконання поставлених завдань.

·        Одноманітність , монотонна і безперспективна робота.

·        Високе робоче навантаження.

·        Відсутність чіткого графіка роботи

·        Багато обов’язків, мало виконавців

·        Не сформована команда (лебідь, рак та щука)

4. Виділили ознаки професійного вигорання.

Ознаки:

1. Перестають приносити радість ті речі, як раніше радували.

2. Хронічна втома

3. Зниження працездатності, зміни особистості, хвилювання, роздратованість через дрібниці, раптові зміни настрою…

4. Негативне сприйняття життя. Безнадійні песимістичні погляди на ситуації.

5. Занадто критичне відношення до себе й оточуючих.

6. Пасивність, апатія і байдужість. Знесилення й страх.

7. Бажання відгородитись від людей. Небажання бачитись, спілкуватись.

8. Емоційна нестабільність. Публічний гнів, сентиментальність. Агресія до близьких людей.

9. Вживання заспокійливих або снодійних ліків, щоб зняти стрес.

10. Замкнута поведінка, думки про страждання, самогубство.

11. Конфлікти з оточуючими,

         5. Надали поради

Поради:

1.     Встановіть пріорітети й дотримуйтесь їх.

2.     Принцип ритму: завжди плануйте робочий час та час на відпочинок.

     3. Здоровий спосіб життя

     4. Передайте частину своїх обв’язків

     5. Не переносьте робочі питання у сім’ю.